Теоретичне заняття №2


2. Види і типи презентацій

Презентація – офіційне представлення особи,  підприємства, фір­ми,  продукції,  товару тощо. Метою презентації може бути представлення досягнень організації або окремої людини, реклама продукції, висвітлення різноманітних заходів, перспектив розвитку інформаційних технологій тощо. В наш час під час такого представлення використовують комп’ютерні  (електронні)  презентації.

Електронна презентація представляє собою поєднання тексту, гіпертекстових посилань, комп’ютерної анімації, графіки, відео, музики та звукового ряду (але не обов’язково всі разом), які організовані в єдине середовище. Крім цього, презентація має сюжет, сценарій і структуру, організовану для зручного сприйняття інформації. Комп’ютерні  презентації (від  англ.  a  presentation  —   подання, представлення)  створюються за допомогою спеціальних програм.

Розглянемо  найпопулярніші  на  сьогодні  технології  створення  ком­п’ютерних презентацій  (рисунок 2.1), які мають принципові відмінності.

Рисунок 2.1 Типи та види комп'ютерних презентацій

Рисунок 2.1 Типи та види комп’ютерних презентацій

Слайдова  технологія,  яка  передбачена  у  середовищі MS PowerPoint, забезпечує  зміну  зображення  під  час  показу  презентацій  за  вказівкою користувача.  Презентації,  створені  за  такою  технологією,  можна  вважати статичними  –  вони  не  мають  внутрішнього  часового  виміру.


Слайд презентації – це окрема екранна сторінка, що може міс-

тити текстові, графічні, відео- та звукові об’єкти, гіперпосилання. Доповідач, як правило, керує зміною слайдів на екрані, послідовністю

появи на них певних об’єктів. Він може попередньо налаштувати автоматичний показ об’єктів через певні інтервали часу.


Потокова технологія  дає  можливість  створювати  презентації,  прив’язані  до  часової шкали. Тривалість таких презентацій, початок та кінець точно вимірюються у секундах

Торгові презентації використовуються торговими агентами під час укладання угоди. Вони дають змогу за короткий час подати всю інформацію про товар, значно заощадивши час. Такі презентації дають змогу роз’яснити основні положення і переваги, які здобуває покупець. У торгових презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.

Маркетингові презентації використовуються при підготовці умов для майбутніх торгових презентацій. Їх застосовують для широкої аудиторії (проводяться на виставках-ярмарках або в офісі покупця), для навчання агентів з продажу. У маркетингових презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.

Навчальні презентації призначені для допомоги викладачу забезпечити зручне і наочне подання навчального матеріалу. Навчальні презентації поділяються на такі види:

  • презентації-семінари – ознайомлення з новою технікою; освітні презентації; порівняльний аналіз продукції, що випускається; огляд поточного стану ринку; навчання студентів, надомних працівників; презентації для споживачів, у тому числі потенційних
  • презентації для самоосвіти – інтерактивні системи, за допомогою яких можна здобути відомості про товар, компанію, ринок, конкурентів тощо, включаючи самий додаток, у середовищі якого здійснюється перегляд матеріалу
  • презентації-порадники – поради викладачу або лектору, як ефективніше провести презентацію)
  • презентації для клієнтів корпорацій – навчальні диски та тематичні порадники, які розсилаються за замовленням споживачів.

У навчальних презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.

Корпоративні презентації призначені для доведення інформації до акціонерів корпорації. Корпоративні об’єднання використовують також глобальну мережу Internet, що дає змогу дістати доступ до гіпертекстової гіпермедійної системи World Wide Web (WWW). Корпоративні презентації поділяються на такі типи:

  • для акціонерів;
  • щорічні звіти;
  • електронні журнали;
  • для служб, зайнятих роботою з персоналом;
  • з питань інвестицій і фінансування.

Презентація за сценарієм – це традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор.

Використання анімаційного тексту в поєднанні з діаграмами, графіками та ілюстраціями дає змогу зосередити увагу слухачів на основних твердженнях і сприяє кращому запам’ятовуванню інформації. Озвучує матеріал зазвичай сам ведучий.

Інтерактивна презентація – це діалог користувача з комп’ютером. Користувач приймає рішення, який матеріал для нього важливий, і вибирає на екрані потрібний об’єкт за допомоги миші або натисненням на клавіші. У цьому випадку видається інформація, на яку є запит.

Інтерактивна презентація дає змогу здійснювати пошук інформації, заглиблюючись в неї настільки, наскільки це було передбачено розробником презентації. Така презентація захоплює користувача і утримує його увагу.

Автоматична презентація – це закінчений інформаційний продукт, перенесений на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розісланий потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості.

Структурні компоненти презентації

  • експозиція – це встановлення миттєвого контакту з аудиторією, створення атмосфери доброзичливості, утримування уваги та спонукання інтересу до теми презентації. Вона повинна бути короткою, захопливою, оригінальною.
  • вступ, якому відводиться 5-10% від перебігу всієї презентації, можна умовно переділити на 2 блоки: початок і вступ. Завдання – встановлення (якщо не вдалося під час експозиції) чи закріплення контакту з аудиторією, виклад лаконічних зауважень стосовно теми презентації. Вступ повинен допомогти аудиторії знайти відповіді на такі запитання, як: Що я почую, побачу?, У якій послідовності я це почую?, Чому це мені буде цікаво?
  • вступна частина презентації передбачає такі етапи:
    1. привітання, вступні зауваження;
    2. пояснення мети презентації;
    3. огляд основних етапів презентації, використання допоміжних засобів;
    4. пропозиція ставити запитання після або під час презентації.
  • основна частина – це серцевина виступу, плануючи яку доцільно виокремити ключові положення, переходи-зв’язки. Будь-яке велике повідомлення для того, щоб бути засвоєним, повинно містити один, іноді два і зрідка три пункти (ключових тез). Це дозволяє логічно структурувати матеріал, аби він був зручним для сприймання. Основна частина становить 70-85 % презентації. Завдання її – схарактеризувати ситуацію, подати можливі засоби для її покращання й обов’язково запропонувати власний варіант її реалізації – кульмінація презентації. При цьому варто спонукати аудиторію до прийняття рішень і дій, вказавши на переваги своєї пропозиції.
  • висновок.

Слід пам’ятати, проводячи презентацію:

Зазвичай люди запам’ятовують не більше 10% вмісту, що викладається на презентації. Максимально вдається добитися 50% запам’ятовувань. Тому треба прагнути використовувати максимум виразних засобів для закріплення пропонованої інформації.


Залежно від типу презентації за цільовим критерієм (інформаційна, спонукальна, переконлива), різняться і методи розгортання презентації: інформаційна презентація послуговується хронологічним, географічним чи просторовим, індуктивним, причинно-наслідковим, дефініційним викладом; спонукальна та переконлива – методами індукції, дедукції, аналогії, причинно-наслідкового зв’язку чи за певною схемою (теорія і практика, обов’язок і вигода, факт і його практичне значення). Здебільшого використовують змішаний тип композиції, за якого презентатор комбінує різні методи викладу матеріалу, що дозволяє зробити структуру основної частини більш оригінальною.


Страницы: 1 2 3 4 5 6